Подписывайтесь на нас в  Facebook

Мнения

Ближче до народу: як парламентарі обмежують свої конституційні привілеї?

29 серпня 2019 року розпочав роботу новий парламент й відразу стартував законотворчий інтенсив оновленої Верховної Ради. Зокрема, особливий інтерес у громадськості викликає те, як парламентарі власноруч взялись обмежувати свої конституційні свободи й привілеї.


Всього тиждень минув від початку роботи Верховної Ради України ІХ скликання, як ми вже маємо ґрунтовний плацдарм для аналізу й оцінок великої кількості перших законодавчих ініціатив оновленого парламенту.

Новообраними парламентаріями в інтенсивному режимі було розглянуто понад сотню законопроектів і змін до чинного законодавства. Неодноразово траплялись випадки, коли більшість ухвалених закопроектів не встигали вчасно оприлюднювати для загалу. З одного боку це похвально, що нардепи активно взялись до справи, а з іншого – громадськість не встигає здійснювати якісний моніторинг нових законотворчих ініціатив.

Зокрема, мою увагу привернули ті, що стосуються обмеження конституційних прав й можливостей народних депутатів.

Зняття депутатської недоторканності

Родзинкою початку роботи нового парламенту стало ухвалення законопроекту №7203 Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо зняття недоторканності з народних депутатів України). Адже, за весь час незалежності України і усіх скликань Верховної Ради зробити депутата доторканням було обов’язковою  обіцянкою будь-якого кандидата в нардепи.

Голосування за зняття депутатської недоторканності

Отож, тепер з 1 січня 2020 року народні депутати України можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Проте до 1 січня наступного року для зняття недоторканності з окремого парламентаря потрібно буде проводити окреме голосування з усіма необхідними процедурами.

Президент Зеленський запевнив, що депутатський індемнітет залишився, тобто народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Однак, ухвалення такого рішення породило низку дискусій. Зокрема, «Опозиційна платформа — За життя» (котра не голосувала за прийняття законопроекту) почала розганяти меседж, що дана зміна до законодавства призведе до переслідування народних депутатів.

Безумовно, політичний тиск є одним з ризиків скасування депутатського імунітету. Але, будьмо чесними у населення був попит на таке рішення, тобто це воля народу, а депутати мають виражають цю волю. Можливо, це популістський хід, однак скільки ми знаємо випадків, коли та чи інша особа йшла у парламент заради депутатської недоторканності з метою уникнути будь-якої відповідальності.

Крім того, в конституційність даного рішення не викликає сумніву, оскільки у висновку Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) (реєстр. № 7203). Все інше просто не має юридичної ваги.

Отож, очевидний плюс зняття недоторканності — депутати позбавляються особливих прав, які не мають пересічні громадяни, а також у такий спосіб виконуються обіцянки перед виборцями. Мінусом є вірогодність певного тиску на депутатів, оскільки відсутній відповідний правовий механізм їхнього захисту.

Зменшення конституційного складу ВРУ та закріплення пропорційної виборчої системи

Доволі великий інтерес викликає законопроект №1017 про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи).

Так, ним пропонується:

  • зменшити кількість народних депутатів з 450 до 300;
  • встановити ценз для кандидатів у народні депутати: володіння державною мовою (на цьому моменті десь Бужанський, Рабінович, Новинський і КО дружно заплакали);
  • встановити пропорційну виборчу систему, тобто без мажоритарки, тільки за списками партій.
Закопроект №1017 (порівняльна таблиця)

Але найбільше викликає подив те, що планується прибрати таку фразу: «народні депутати обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування», адже це ті принципи, за якими проводяться вибори у демократичних державах.

Власне, зменшення конституційного складу Верховної Ради України призведе до багатьох позитивних наслідків.

По-перше, нарешті буде врахована думка народу, який є єдиним носієм суверенітету і джерелом влади. Нагадаю, що спроба зменшення кількості народних депутатів мала місце під час проведення всеукраїнського референдуму 16 квітня 2000 року, на якому 89,91% громадян України проголосували за скорочення кількості народних депутатів України до 300 осіб. Але це активно ігнорувалося всіма складами ВРУ потому, а також нашими президентами, котрі не звертали уваги на численні петиції.

По-друге, зменшення витрат з Державного бюджету. Утримання одного народного депутата коштує державі близько 100-150 тис. гривень щомісяця.

Кошти народного депутата на місяць (Джерело: cost.ua)

По-третє, підвищиться професійність як кожного окремого депутата, так і органу в цілому. У високорозвинених демократіях світу, служіння народу — це престижна професія, а не спосіб увірвати свій шматок з бюджету.

Популісти стверджують, що через зменшенням депутатського складу може впасти рівень демократичності. Як може зменшитись те, чого немає? Гарний приклад із США: до нижньої палати парламенту обирається 435 депутатів при населенні понад 320 мільйонів. У них низький рівень демократії? Вкрай важливо, щоб ці зміни стали частиною реформування головного законодавчого органу в цілому.

Дострокове припинення повноважень нардепа за «кнопкодавство» та прогули

3 вересня, Верховна Рада попередньо ухвалила постанову про включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради законопроекту №1027  про внесення змін до статті 81 Конституції щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата (за кнопкодавство та прогули) і про його направлення до Конституційного Суду. Там він має отримати позитивний висновок і підтримку конституційної більшості (300 голосів народних депутатів) для прийняття спочатку у першому читанні, а потім в цілому.

Основні зміни полягають у появі нових підстав для припинення повноважень народного депутата, а саме:

  • встановлення судом факту неособистого голосування народним депутатом України у Верховній Раді України;
  • відсутності його без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії;

Також тепер для складення повноважень за  особистою заявою потрібно буде оголосити її на пленарному засіданні Верховної Ради України. Факти прогулів і «кнопкодавства» буде встановлювати Верховний Суд.

Посилення контролю за народним депутатом у разі притягнення його до кримінальної відповідальності

Наостанок, зверну увагу на ще один запропонований Президентом України законопроект (щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства), в якому він пропонує прибрати норму наступного змісту:

«Обшук, затримання народного депутата України чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, в тому числі негласних слідчих дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, допускаються лише у разі, якщо Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо».

Скасування даної норми передбачає постійний контроль за народними депутатами, оскільки вважається, що таким чином їм буде важче продатися. Так само це може призвести і до посиленого тиску силового блоку, який фактично знаходяться у руках президента на парламентарів, при відсутності самостійності судової влади.

Отже, позитивними чи негативними будуть ці зміни та нововедення — покаже час. Наразі ми точно можемо стверджувати, що більшість з них є бажаними для населення, а їх впровадження виборці прагнули десятками років. Однак, не слід й піддаватись такому романтичному виру політичного куражу, аби не втрачати холоднокровної пильності за рішеннями нового українського парламенту, який вперше в історії має потужну конституційну перевагу однієї з політичних сил.

Автор: Олександр Матюшенко

Рекомендуем почитать
МненияОбщество

Як Україна втрачає Україну

МненияПолитика

Як Порошенко використав Марш ветеранів

Мнения

Професор Н.О. Ніколаєнко: «Вихід з кризи висуває на перше місце сферу освіти», у Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова є історична місія – поєднати столітні традиції та сучасні освітні інновації».

МненияПолитика

"Була реальна підготовка до війни проти свого народу", - командир роти ППС Махнач про передвиборчу кампанію в Білорусі.

FACEBOOK КОММЕНТАРИИ:
Читайте также...
15 лет трагедии в Беслане. Почасовая хронология событий — в репортаже журналиста The New York Times